Психосоматика: невиношування вагітності
Інтерес до психоаналітичного розуміння вагітності зростає з кожним роком, і спроби розібратися і проаналізувати ситуації, коли вагітність була перервана, не припиняються.
Крім медичних показників про причину викидня, існують і неусвідомлені.
Під час вагітності, особливо першої, конфлікти попередніх стадій розвитку оживають, і жінка змушена вирішувати їх по-новому. Іноді це стає непосильним тягарем у психологічному факторі і в гру вступає «важка артилерія» – соматизація конфлікту. Відбувається викидень.
Існує кілька факторів, які можуть спровокувати сумні події:
Перший фактор – це так званий регрес вагітної в період, коли вона виношувала і народжувала (ми нічого не забуваємо, а лише виштовхуємо в несвідоме). У психіці спливає багато неоднозначної і суперечливої інформації, яка може викликати суперечливі почуття по відношенню до плоду. Тут слід зазначити, що чим позитивніше спогади про дитинство, про розповіді матері про вагітність і процес пологів, про очікування дитини, тим легше протікає вагітність самої жінки.
Другий фактор – здатність ототожнювати себе з матір’ю (чи може вона бути матір’ю чи ні, чи зможе виховувати чи ні)
Інше, не менш важливе, неусвідомлене занепокоєння вагітної пов’язане з фантазією плоду (особливо у конфліктних або незрілих пар).
Тут аспект влади і помсти жінки поступається місцем. (Я не хочу від тебе продовження роду, я караю тебе за зраду/проступок) – відмова від партнера, його родоводу по тілу і неприйняття дитини. Також до цього фактору можна віднести необроблене почуття провини, а викидень відбувається як покарання, яке тимчасово знімає це негативне почуття.
На мою думку, найстрашнішим мотивом є жорсткі життєві установки: матеріальні та житлові проблеми, страх перед фізичними та моральними труднощами, дитина поза шлюбом або погані стосунки в парі, кількість вже народжених дітей. Багато жінок не бачать можливості адекватного і гармонійного поєднання сімейної та професійної сфер життя.
Все це показники придушення своєї інстинктивної жіночої сутності, намагання не чути себе і свого початку.